Фанатам риболовлі

Щука належить до роду хижих прісноводних риб, єдиному в сімействі щучих. Ареал проживання щуки – Європа, Сибір і Північна Америка. Ця риба є одним з найбільш поширених об’єктів любительського рибальства.

Будова щуки характерна для всіх хижаків. Тіло цієї риби має подовжену стріловидну форму. У щуки велика, видана вперед голова і широка паща, обидві щелепи якої значно виступають вперед. При цьому нижня щелепа довша, ніж верхня. На верхній щелепі розташовані дрібні зуби, спрямовані всередину пащі. Кликоподібні зуби знаходяться на нижній щелепі.

Маючи потужні зуби, щука не пережовує ними їжу, а лише утримує її, ковтаючи цілком. Щучі зуби непостійні. Вони регулярно випадають і змінюються новими. При цьому випадають не всі зуби одночасно. Процес зміни зубів відбувається постійно – зуб, який відслужив строк, випадає, замість нього з’являється новий.

Очі щуки знаходяться у верхній частині голови. Це дає їй можливість оглядати значний простір, не повертаючи тулуб.

Спинний плавник, відсунутий далеко назад, розташований над анальним плавцем. Тіло риби покрито дрібною лускою, яка заходить на зяброві кришки і щоки.

Бічна лінія йде уздовж всього тіла. Завдяки цьому реакція хижака на рухомі об’єкти просто блискавична.

Тіло щуки може мати різний окрас в залежності від умов проживання. Найчастіше зустрічаються особини, спина яких чорного кольору, боки трохи світліші, черево – білого кольору і покрито сірими плямами. Бока щуки покриті темними і світло-жовтими плямами, які зливаються і утворюють смуги різної ширини. Щука, що мешкає в дрібних водоймах, зарослих водною рослинністю, має дещо світліше забарвлення, ніж особини, що живуть в більш глибоких водоймах. Старі особини, в порівнянні з молоддю, помітно світліші.

Іхтіологи вважають, що основа харчування щуки складається саме з тієї риби, яка переважає в акваторії проживання щуки найбільшою чисельністю. Інтенсивність харчування щуки в різний час доби і пору року неоднакова. У південних регіонах харчування щуки в серпні найбільш інтенсивне ввечері і в період полудня. У червні і вересні особлива активність щуки спостерігається з другої половини дня аж до півночі. Найбільш інтенсивно ця риба харчується в квітні, що, безсумнівно, пов’язано з виснаженням в нерестовий період. Що цікаво, щука не перестає харчуватися навіть в процесі ікрометання. Інша справа, що інтенсивність харчування в порівнянні з нагульним періодом значно знижується.

Щука є дуже перспективним об’єктом ставкових господарств. Поширена думка про величезну ненажерливість щуки, знищенння цієї рибою всього живого, фактично є не більш ніж міфом. Якби це справді було так, то в природних умовах не залишилося б жодних видів риб, крім щуки. Іхтіологи особливо рекомендують заселяти щуку у водойми, що містять високий відсоток малоцінної риби. Щука виконує і санітарні функції, винищуючи хвору і ослаблену рибу. Крім того, існує цілком обгрунтована думка, що наявність у водоймі хижої риби позитивно позначається на високій інтенсивності росту нехижих порід риб.

Подібні публікації:

In Риби on .



Коментарі

Прокоментуй! до “Щука”

Залиште коментар